«Батько української музики»
22 березня 2022 року виповнюється 180 років від дня народження Миколи Віталійовича Лисенка, великого українського композитора, диригента, піаніста, педагога, активного громадського діяча та збирача пісенного фольклору.
Все своє життя він присвятив розвитку української культури. Майстерність Лисенка, як композитора, вражала не тільки співвітчизників, його знали у всьому світі. Він є автором першої дитячої опери "Коза-дереза". Вона і зараз хвилює маленьких слухачів. Його дитяча опера "Пан Коцький ", більш складніший твір ніж «Коза-дереза».
Леся Косач (Леся Українка) брала активну участь у постановках «Кози-дерези». Вона була режисером, балетмейстером і костюмером. Микола Віталійович дуже любив, коли на репетиції приходила Леся Косач.
Згодом Микола Віталійович написав ще одну дитячу оперу «Зима і весна».
У 1889 році Микола Віталійович придбав на Хрещатику рояль, німецької фірми «Блютнер».
Немало ночей провів над ним Микола Віталійович створюючи свої рапсодії та сюїти. Кого тільки не бачив старий рояль: Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Лесю Українку, Петра Чайковського.
В період війни 1941-1945 років рояль був схований на горище. Після війни дочка Миколи Віталійовича Мар’яна передала його Київській консерваторії, де він зберігається до сьогодні
В 1892 році Лисенко почав писати оперу «Тарас Бульба».
Сім’я композитора переїхала з Києва в село Орлову Балку.
Микола Віталійович дуже любив природу, ліс. Саме на природі, сидячи старому пні, він написав багато пісень і романів на слова Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.
Лисенко не раз напрошував народних співців, кобзарів, яких він називав «українськими Гомерами».
Микола Лисенко та Михайло Старицький були . Скільки співано, скільки написано про дружбу двох видатних людей. Побраталися ще з дітьми і піввіку жили разом. Разом навчалися у Київському університеті, разом збирали і записували в селах народні пісні, разом обговорювали свої художні задуми і навіть в творчості доповнювали однин одного.
Майже всі опери Лисенка: «Чорноморець», «Різдвяна ніч», «Утоплена» «Тарас Бульба» написані на лібрето Старицького, а більшість драматичних творів Старицького написані музикою Лисенка.
Велику роль в житті і творчості Миколи Лисенка відіграло навчання в Лейпцизькій консерваторії в Німеччині. Тут він познайомився з творами Баха, Бетховена, Ріхтера.
Тут він приходить до твердого переконання, що національна музика музична творчість в Україні можлива тільки на народній основі.
У 1904 році Лисенко відкрив Музично-драматичну школу в Києві. Крім безпосередньо музичної освіти, у цьому навчальному закладі працювали відділення української та російської драми. Про цю школу він мріяв все життя.
На свої кошти він орендував приміщення, закупив меблі та необхідні музичні інструменти.
На його думку школа повинна виховувати акторів та музикантів. Викладачами школи були відомі музиканти, а випускники стали відомими діячами. Відомими діячами української культури стали: Анатолій Буцький, Дмитро Ревуцький, Кирило Стеценко.
Микола Віталійович писав «Ні, ще не перевилися на нашій землі таланти. А скільки ще невідкритих самоцвітів розсіяно по всій Україні, скільки їх розтоптано російським самодержавством. Як подумаю про це, аж серце болить!»
За пів століття Микола Лисенко написав понад 1000 різноманітних за формою і змістом, самобутніх творів, опери для дорослих та дітей, симфонічні твори, для хору і оркестру, романси, пісні.
Його ім’я присвоєно Харківському театру опери та балету, Львівській музичній академії, музичним школам і училищам.
Похований Микола Лисенко в Києві на Байковому цвинтарі. Скульптор Білостоцький виліпив простий пам’ятник – погруддя композитора.
Його ще називали «Музичний революціонер», який випередив свій час. Інновації Миколи Лисенка інші корифеї європейської музики стали застосовувати лише через 10-20 років після їх появи у творах Лисенка Лисенко прославив українську національну музику в усьому світі. Його твори донині виконуються на оперних і театральних сценах багатьох країн. Опери, симфонії, рапсодії та інші його твори зберігають актуальність через багато років після життя композитора.
...✍️©Гребінківський міський краєзнавчий музей;
Презентацію розробила ©Nadia Falkivska
Запис презентації – ЧАР/Net.
Переглянути – за адресою: https://www.facebook.com/MuseumEugeneHrebinka/videos/1843545032505231/
