A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Відділ культури і туризму
Гребінківської міської ради

«Великий терор» на теренах Полтавщини

Дата: 13.05.2022 15:08
Кількість переглядів: 3

«Великий терор» на теренах Полтавщини.

(За матеріалами Державного архіву Полтавської області, Галузевого державного архіву служби безпеки України).

 

     «Історію легко переписати, але не змінити».

     Як і століття тому, сьогодні росія продовжує використовувати свої «перевірені методи» – підступною агресією та жорстокістю вручатися в життя суверенної держави – України…

     У 2022 році виповнюються 84-ті роковини трагічної сторінки для українського народу і для Полтавщини зокрема.  Мова йде про сумнозвісний «Великий терор» 1937-1938 рр.  Даний період в історії ознаменувався небувалими репресіями громадян української республіки Рад.

   Величезна кількість людей потрапила під маховик репресій всевладних каральних структур. Особлива увага приділялася політичним моментам, адже задля успішного існування створеної «комуністичної» системи потрібно було усунути всіх інакомислячих, створити нову генерацію людей, виховану в інтернаціональному дусі. Запустивши страшний механізм репресій, влада домоглася покірності та безапеляційного виконання владних установок згори. У атмосфері страху, що окутала тогочасне суспільство, нівелювалися моральні та ментальні установки, створені в попередній період.

    Архіви центральних органів влади СРСР переконливо свідчать, що в добу «Великого терору» в епіцентрі репресій перебувала Україна. На її території за період «Великого терору» арештували 198918 осіб, з них до розстрілу — 123421 особу. Зловісний смерч «Тридцять сьомого» не оминув Полтавщини. Уявлення чекістів про «засміченість» класовими ворогами утвореної у вересні 1937 р. Полтавської області демонструє віднайдений документ «Паспорт Полтавської області». В ньому зазначалося: «Місто Полтава до 1937 року було місцем вислання білогвардійських, контрабандистських та інших антирадянських елементів… В роки існування «української директорії» на чолі з авантюристом Петлюрою у всіх повітах Полтавської губернії були створені націоналістичні організації: «Просвіта», «Українська партія боротьбистів» і «Українська партія соціалістів революціонерів», які організували і очолили українсько-націоналістичні банди для боротьби з молодою Радянською  республікою… Після розгрому цих банд їх ватажки та натхненники Петлюра, Левицький, Шелухін та інші втекли за кордон. На території Полтавської області, в теперішній час проживає значна кількість їх родичів та організаційних зв’язків». Наголос на те, що «Полтавщина є батьківщиною ватажків українських націоналістів, як то Петлюра, Левицький, Карась» позначиться на ході масових операцій, проведених обласним управлінням НКВС. 

    У 1937 р. на Полтавщині була ліквідована майже вся верхівка партійного, радянського, профспілкового апаратів. Ворогами народу були оголошені й репресовані колишні секретарі – Полтавського міськкому КП(б)У Д. Зозуля, П. Павлищев, І. Плачинда, П. Гейбо, Кременчуцького міськкому М. Шмідт, Лубенського райкому М. Колотило і ще десятки партноменклатурників. Репресивна ротація кадрів правлячої владної піраміди розчищала місце новій бюрократії, яка вступила в партію після революції і громадянської війни, не переймалася марксистсько-ленінськими ідеалами і була готова вірно служити Й. Сталіну за посади, привілеї та нагороди.

    За аналогічною схемою були проведені репресії проти командно-політичного складу військових з’єднань і частин, дислокованих на теренах Полтавської області. Протягом 1937 р. у 25-й стрілецькій дивізії було заарештовано 150 чол., у 75-й стрілецькій дивізії – 120 чол. Серед заарештованих були і командири цих з’єднань В.М. Курдюмюв та З.П. Тищенко. Проти них висунули звинувачення в організації широкомаштабної «військово-фашистської змови» з метою повалення в Україні радянської влади і встановлення національно-фашистської диктатури.

    «Великий терор» вдарив і по «розкуркуленим», кому дивом вдалося уникнути репресій на початку 1930-х pp. На Полтавщині, як і в інших районах республіки, чимало розкуркулених зуміли уникнути висилки на Північ та до спецпоселень у межах України. Діставши фіктивні довідки, вони переїхали в інші місцевості, де влаштувалися на поденні роботи у радгоспах і колгоспах, промислових і будівельних організаціях, де відчувався брак робочої сили, і керівники крізь пальці дивились на працевлаштування колишніх «куркулів». Проте в 1937 р. черга дійшла і до них. В архіві Управління Служби безпеки України по Полтавській області зберігаються сотні справ «куркулів».

    За політичними мотивами в Полтавському педагогічному інституті було звільнено з роботи 12 викладачів. Більшість із них була безпідставно репресована, серед них директор інституту І.М. Онисін. У Полтавському сільськогосподарському інституті зазнали репресій директор І.В. Сердюк та 13 викладачів і співробітників.

Трагічно склалася в сумнозвісний 1937 рік доля кращих представників творчої інтеліґенції Полтавщини. За вироками «трійки» були розстріляні поет і педагог О. Косенко, композитор і хормейстер В. Верховинець та багато інших.

     У Державному архіві Полтавської області зберігається низка документів за якими можна дослідити період політичних репресій 1920 – 1950 рр. на території Полтавщини.

У стенограмі першої Полтавської обласної партконференції від  1 червня 1938 року зазначалося: «Наша областная партийная организация в области выявления и разгрома врагов сделала, конечно, не мало, но надо … сказать, что всего не сделали для того, чтобы окончательно искоренить этих предателей, этих кровожадных зверей с большой фашистской дороги. Многих врагов вскрыли, разгромили, но надо иметь в виду, что Полтава отличается еще и тем, что она была своеобразным центром притяжения этой всякой сволочи, этих всяких предателей, здесь прятались со всех концов и троцкисты, и бухаринцы, и националисты, и меньшевики, и эсеры. Здесь в Полтаве они свивали свои змеиные гнезда». ... «Исходя из этого, товарищи, наша главная задача Обласной партийной организации Полтавщины и дальше на основе большевистской высокой принципиальной бдительности вскрывать и громить этих предателей, искать их по всем гадючим норам, где бы он не прятались, а кое-где они, пожалуй, не очень прячутся, а мы их не замечаем»

    Протягом 1937-1938 років на Полтавщині було репресовано 9941 чоловік.

 

За допомогу у підготовці матеріалів вдячні

головному спеціалісту архівного відділу

      Лубенської райдержадміністрації Ользі Синенко


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора