14 грудня в Гребінківській міській публічній бібліотеці відбулася презентація виставки-реквієм "Нехай Чорнобиля біда остання буде на планеті"
14 грудня в Гребінківській міській публічній бібліотеці відбулася презентація виставки-реквієм "Нехай Чорнобиля біда остання буде на планеті".
Щороку, саме 14 грудня, ми відзначаємо День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, також відомий як День ліквідатора. Саме цього дня у 1986 році завершилося будівництво захисного саркофагу «Укриття» над зруйнованим четвертим енергоблоком. Це була перша серйозна та важлива перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху.
Надання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, людей що віддали свої життя та здоров'я заради порятунку нашої землі від страшної техногенної аварії, наслідки якої не дають спокою людству і сьогодні.
Майже мільйон людей рятували Україну і світ від ядерної катастрофи на ЧАЕС, близько 60 тисяч з них – загинули.
Чорнобильські ліквідатори – це і співробітники станції, які намагалися запобігти аварії і боролися з її наслідками в перші секунди після вибуху; це і приблизно пів сотні пожежників з воєнізованої пожежної частини №6, що першими прибули на місце події і боролися з пожежею; це військові і лікарі, шахтарі і резервісти, солдати внутрішніх військ та пілоти, міліціонери і вчені.
Ліквідатори вручну очищали від радіоактивних уламків дах четвертого енергоблоку ЧАЕС, де тримався смертельно високий радіаційний фон.
Для допомоги ліквідаторам намагалися використовувати роботів, однак користі від них на ЧАЕС було мало, вони швидко виходили з ладу. Відносно ефективним виявився місяцехід – створений для роботи на супутнику Землі.
Ми глибоко вдячні всім учасникам ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття, які виявили героїзм, самовідданість та мужність в тих екстремальних обставинах. Низько вклоняємось усім ліквідаторам аварії на ЧАЕС, які не шкодуючи свого здоров’я і життя, працювали в 30-кілометровій зоні радіаційного лиха аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії, обмежити біду, тим, хто зупинив розбурхану стихію некерованої ядерної реакції і зробив вагомий внесок у справу подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.
Схиляємо голови перед тими, хто не дожив до цього дня, чиє життя та здоров’я забрав невидимий ворог – смертоносне радіоактивне випромінювання. Обов’язок кожного з нас – пам’ятати про це й підтримувати тих, до кого у сім’ю прийшла чорнобильська біда.
Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи.
