A A A K K K
людям із порушенням зору
Відділ культури і туризму
Гребінківської міської ради

Микола Гоголь – найяскравіший представник плеяди знаменитих класиків літератури

Дата: 01.04.2023 11:52
Кількість переглядів: 38

1 квітня 1809 року в Сорочинцях (нині Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область) народився Микола Гоголь – найяскравіший представник плеяди знаменитих класиків літератури, письменник, драматург, критик, публіцист. Походив зі старовинного українського роду Гоголів-Яновських

Існує безліч цікавих фактів про Гоголя. Усе життя письменника – одна велика таємниця, оповита мітами. Містика, щось надприродне й нез’ясовне буквально ходили за ним по п’ятах. І навіть після його смерті залишилося більше питань, ніж відповідей.

Рід Гоголів походив із українських козаків, знаменитим пращуром яких був гетьман Остап Гоголь. Миколи Марія, вийшла заміж у 14 років за вдвічі старшого чоловіка Василя Панасовича Гоголь-Яновського.

Освіту здобув у Ніжинській гімназії вищих наук (1821–1828). Від 1826 Гоголь почав збирати історичні та етнографічні матеріали. Мріяв написати українську та всесвітню історію на основі матеріалів старовинних народних пісень, міфів, легенд. Про блискуче знання Гоголем всесвітньої історії, так само, як історії України, а також міфології, мистецтва та культури античності яскраво свідчать його науково-популярні праці з історичної тематики, а також суто історичні статті, які вийшли в збірці "Арабески" 1835: "О средних веках", "О преподавании всеобщей истории", "Взгляд на составление Малороссии", "Шлецер и Гердер", "Мысли о географии", "О движении народов в конце V века", "Жизнь", "О малороссийских песнях", "Просвещение", "Об Одиссее, переводимой Жуковским", "Скульптура, живопись, архитектура" та ін.

У листах до М. Погодіна, М. Максимовича, І. Срезневського він часто давав оцінку науково-історичним працям та підручникам українських, російських, зарубіжних авторів, розмірковував над історичними питаннями та проблемами, які потребують наукового аналізу й розв'язання. Попри те, що його статті з історичної тематики були опубліковані та входили майже в усі видання його творів, а також друкувались окремо в часописах "Журнал Министерства народного просвещения", "Современник" та ін., до цього часу залишилось поза увагою багатьох дослідників.

З 1835 обіймав посаду ад'юнкт-професора кафедри загальної історії Петербурзького університету, де викладав великий курс стародавньої історії, але через короткий час змушений полишити професорську діяльність.

Він створив проект антропологічно орієнтованої історії, для якої головний об'єкт – людина і та панорамна історична картина світу, яку створює не викривлене, а достовірне зображення життя різних народів, розробив власний план-конспект курсу всесвітньої історії, який мріяв створити, охопивши повну історію людства.

1836 виходить його п’єса «Ревізор».

Перебував за кордоном – відвідав Німеччину, Швейцарію, Францію, Італію. В Італії написав перший том поеми-роману «Мертві душі», що виходить друком 1842.

Став одним із засновників реалізму в російській літературі, з яким пов'язана також творчість українських письменників ХІХ ст. – Г .Квітки-Основ'яненка, П. Куліша, О. Стороженка. У своїх творах використовував модель (або будову) типових творів українського бароко.

Найвідоміші твори – «Вечори на хуторі поблизу Диканьки", "Тарас Бульба", "Миргород", "Ревізор", «Мертві душі» та інші. За мотивами творів М. В. Гоголя створено відомі оперні спектаклі: "Сорочинський ярмарок" М.П. Мусорського, "Черевички" П. І. Чайковського, "Майская ночь" Н.А. Римського-Корсакова, "Нос" Д. Д. Шостаковича.

Гоголь відчував наближення своєї смерті і після смерті сестри його покійного друга Язикова, став говорити, що він готуватися до “страшної хвилини”. Відтоді став покірно чекати кінця свого життя.

Микола Гоголь помер вранці в четвер 21 лютого 1852 року, не доживши місяця до свого 43-річчя.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора