Нова сторінка національної пам’яті: імена двох геніїв повернулися в Україну
22 травня у Гребінківському міському будинку культури відбувся II Всеукраїнський науковий семінар «Рід Гребінок в історії української культури», присвячений дослідженню маловідомих сторінок життя видатного українського письменника Євгена Гребінки та його славетного роду.
Науковий захід об’єднав дослідників, краєзнавців, літературознавців та шанувальників української культури. Головною темою обговорення став культурний вплив родини Гребінок на розвиток української літератури, архітектури та просвітництва XIX–XX століть.
Упродовж понад двох годин тривали дискусії, під час яких учасники семінару по-новому осмислювали роль Євгена Гребінки у формуванні української національної культури та його зв’язки з інтелігенцією того часу. Семінар ще раз довів: спадщина роду Гребінок — це не лише сторінки з підручників, а живий духовний пласт української історії, який і сьогодні формує нашу національну ідентичність.
Ініціатором та організаторкою основної частини семінару стала Тетяна Лебединська — доцентка Університету глобальних стратегій «Альтера» (м. Ужгород), кандидатка філософських наук, сходознавиця, членкиня Національної спілки письменників України, кавалер ордена Княгині Ольги ІІІ ступеня. Її багаторічна дослідницька діяльність спрямована на популяризацію української культурної спадщини та повернення забутих імен в історію України.
Особлива подяка Тетяні Лебединській, за те, що змогла об’єднати навколо дослідження роду Гребінок науковців, краєзнавців і дослідників з різних куточків України: Києва, Ніжина, Бердичева, Черкас та інших міст. Саме завдяки її наполегливій праці, науковій ініціативі та любові до української історії була створена і видана збірка «Рід Гребінок в історії української культури» — важлива праця, що повертає із забуття імена та сторінки нашої культурної спадщини.
Видання збірки наукових статей «Рід Гребінок в історії української культури» побачила світ завдяки меценату та військовослужбовцю Максиму Бочарову. Це фундаментальна праця, яка повертає із забуття важливі історичні постаті та відкриває нові сторінки української культурної спадщини.
Щира вдячність Максиму Бочарову за підтримку наукових досліджень, небайдужість до історичної пам’яті та вагомий внесок у збереження української культури. Саме завдяки таким ініціативам сучасне покоління має можливість глибше пізнавати власне коріння та відновлювати історичну справедливість.
Окрему увагу учасники заходу приділили постатям двох представників роду Гребінок, чиї імена тривалий час залишалися маловідомими широкому загалу:
Леонід Гребінка (1909–1942) — талановитий український поет, прозаїк і перекладач, представник репресованого українського письменства, внучатий племінник Євгена Гребінки. Його творчість і життєвий шлях були свідомо викреслені радянським режимом із культурної пам’яті народу.
Не менш визначною постаттю є Микола Гребінка (1819–1880) — відомий український архітектор, академік архітектури та молодший брат Євгена Гребінки. Він увійшов в історію як один із найпродуктивніших зодчих свого часу, який сформував значну частину архітектурних шедеврів XIX століття.
Символічним завершенням семінару стало відкриття меморіальної плити Миколі Гребінці та Леоніду Гребінці на родинному кладовищі у селі Мар’янівка. Ця подія стала не лише актом вшанування видатних постатей, а й важливим кроком у поверненні історичної правди та відновленні національної пам’яті.
Сьогодні, коли Україна виборює свою незалежність і право на власну історію, особливого значення набуває повернення імен тих, хто творив українську культуру, але був несправедливо забутий або замовчуваний. Відкриття меморіальної плити — це нагадування про нерозривний зв’язок поколінь, про нашу відповідальність берегти історичну спадщину та передавати її нащадкам.
Щиру подяку за підтримку цієї важливої справи висловлюємо спонсору заходу Ігорю Романенку, який своєю небайдужістю допоміг увіковічити пам’ять про славетний рід Гребінок та зробити ще один крок до відродження української історичної пам’яті.
